Доповiдь професора
Тараса КУЦЕНКА.
Історико-теоретичні та виконавські аспекти у роботі над твором «Magic Song (Carol of the Bells/Shchedryk)» та його презентації.
УДК [008+316.77] (063) К90Куценко Т., проф., Академія музичного мистецтва Колледжу Чжанцзяцзе університету
Джишоу (Хунань, Китай),
муз. керівник і гол. диригент Філармонійного Оркестру Чжанцзяцзе (Хунань, Китай);
Президент Terry Heimat Studios, LLC (Флорида, США)
Джишоу (Хунань, Китай),
муз. керівник і гол. диригент Філармонійного Оркестру Чжанцзяцзе (Хунань, Китай);
Президент Terry Heimat Studios, LLC (Флорида, США)
ЗМІСТ:
· ВСТУП· Історико-теоретичний аспект «Щедрик» Леонтовича та взаємозв’язок з наступною версією.
· Синопсис
· Музичний аналіз твору
· Психологічне сприйняття
· Дослідження антипотій різдвяної міфології. Українські традиції Різдва та альтернативні персонажі Різдва.
· Продакшн і постпродакшн
· Заключення
· Джерела
ВСТУП
«Щедрик» - це відома українська народна пісня, оброблена композитором Миколою Леонтовичем на початок XX століття. Ця мелодія стала символом української культури й одним із найпопулярніших творів у світі, особливо в різдвяний період.
Леонтович, який народився 1 грудня (за старим стилем) 1877 року, був не тільки композитором, а й хоровим диригентом, педагогом і дослідником українського фольклору. «Щедрик» спочатку був написаний для виконання хором і ґрунтується на традиціях українського щедрування - обряду, пов'язаного зі святкуванням Нового року та Різдва. У пісні розповідається про те, як ластівка, що прилетіла навесні, віщує багатий урожай і щасливе життя.
Пісню було вперше виконано у 1916 року і вона швидко завоювала популярність, а надалі її було адаптовано багатьма мовами.
Однією з найвідоміших адаптацій «Щедрика» є англійська версія «Carol of the Bells», яка стала невід'ємною частиною різдвяного музичного репертуару в Сполученних Шататах Америки та багатьох країнах. Ця інтерпретація зберегла оригінальний дух і мелодію, але привнесла у твір елементи західної музичної традиції.
У 2018 році в період перебування з науково-практичною місією в Китаї, український диригент і композитор Тарас Куценко написав свою версію на тему «Щедрика» і назвав її «Shchedryk. Stop war/Щедрик проти війни».
Перше виконання відбулося 1 грудня, у день народження Миколи Леонтовича, в Концертному залі «Хмарних вершин» (Чжанцзяцзе, Китай) силами Ukrainian Honored Symphony Orchestra який очолював як головний диригент автор Тарас Куценко.
Через три роки силами міжнародної команди продюсерів і музикантів було випущена інша, більш розгорнута версія цього твору, і створено короткометражний фільм-казку за оригінальним сценарієм американського письменника Алекса Сіно. І цей проект було випущено на плотформах Warner Music за участю відомих музикантів світу, таких як гитарист Ал ді Меола, саксофонист Єд Кайє, співак Амаурі Гутіеррез, перкуссіоніст Ричарда Браво та иншіх.
Український «Щедрик» є не тільки музичним шедевром, а й важливим культурним символом України. Він уособлює багатство та розмаїття української народної творчості, а також слугує сполучною ланкою між поколіннями та культурами. Пісня продовжує виконуватися і сьогодні, надихаючи нові покоління музикантів і слухачів.
«Щедрик» - це відома українська народна пісня, оброблена композитором Миколою Леонтовичем на початок XX століття. Ця мелодія стала символом української культури й одним із найпопулярніших творів у світі, особливо в різдвяний період.
Леонтович, який народився 1 грудня (за старим стилем) 1877 року, був не тільки композитором, а й хоровим диригентом, педагогом і дослідником українського фольклору. «Щедрик» спочатку був написаний для виконання хором і ґрунтується на традиціях українського щедрування - обряду, пов'язаного зі святкуванням Нового року та Різдва. У пісні розповідається про те, як ластівка, що прилетіла навесні, віщує багатий урожай і щасливе життя.
Пісню було вперше виконано у 1916 року і вона швидко завоювала популярність, а надалі її було адаптовано багатьма мовами.
Однією з найвідоміших адаптацій «Щедрика» є англійська версія «Carol of the Bells», яка стала невід'ємною частиною різдвяного музичного репертуару в Сполученних Шататах Америки та багатьох країнах. Ця інтерпретація зберегла оригінальний дух і мелодію, але привнесла у твір елементи західної музичної традиції.
У 2018 році в період перебування з науково-практичною місією в Китаї, український диригент і композитор Тарас Куценко написав свою версію на тему «Щедрика» і назвав її «Shchedryk. Stop war/Щедрик проти війни».
Перше виконання відбулося 1 грудня, у день народження Миколи Леонтовича, в Концертному залі «Хмарних вершин» (Чжанцзяцзе, Китай) силами Ukrainian Honored Symphony Orchestra який очолював як головний диригент автор Тарас Куценко.
Через три роки силами міжнародної команди продюсерів і музикантів було випущена інша, більш розгорнута версія цього твору, і створено короткометражний фільм-казку за оригінальним сценарієм американського письменника Алекса Сіно. І цей проект було випущено на плотформах Warner Music за участю відомих музикантів світу, таких як гитарист Ал ді Меола, саксофонист Єд Кайє, співак Амаурі Гутіеррез, перкуссіоніст Ричарда Браво та иншіх.
Український «Щедрик» є не тільки музичним шедевром, а й важливим культурним символом України. Він уособлює багатство та розмаїття української народної творчості, а також слугує сполучною ланкою між поколіннями та культурами. Пісня продовжує виконуватися і сьогодні, надихаючи нові покоління музикантів і слухачів.
Історико-теоретичний аспект «Щедрик» Леонтовича та взаємозв’язок з наступною версіэю.
Твір «Magic Song (Carol of the Bells/Shchedryk)» зайняв свою нішу і став, поряд з іншими версіями, самобутнім і змістовним музичним проектом який став прикладом інтеграції української культури в світі.
Треба зазначити, що у 1936 році американський аранжувальник Петро Вільямс зробив свою версію на адаптацію Леонтовича і зараз вона існує як "Carol of the Bells". Ця версія значно посприяла міжнародній популяризації композиції, зробивши її символом святкування Різдва у багатьох країнах світу. Твір має глибокі корені в українському фольклорі та ідентичності. Він відображає традиції щедрування, які існували в Україні, і надає можливість дослідити українську культуру через музику.
Структурно «Щедрик» Леонтовича має чітке мелодійне та ритмічне оформлення. Важливі елементи включають використання хорових гармоній, контрапункту та ритмічних варіацій, які створюють багатошарову звукову текстуру. Твір характеризується динамічною гармонією та ритмічною стійкістю, що надає йому виразності.
Досліджуючи остаточну версію «Magic Song (Carol of the Bells/Shchedryk)», створену Алексом Сіно та Тарасом Куценком, можна помітити, що вони зберегли основну спрямованість та дух оригіналу, але додали нові елементи, які відображають сучасні музичні тренди. Це свідчить про те, як традиційна українська музика продовжує жити й розвиватися, пристосовуючись до нових контекстів і культур.
Таким чином, «Щедрик» можна вважати прикладом культурної інтеграції, де українські фольклорні елементи знаходять своє місце на світовій сцені. Цей процес підкреслює важливість збереження культурної спадщини, яка, через інтерпретації та адаптації, знаходить нове життя у різних куточках світу.
Синопсис
З перших тактів «Magic Song (Carol of the Bells/Shchedryk)» слухач занурюється в атмосферу таїнства свята нового року, де відбуваються диво і виконуються добрі бажання.
На музику «Magic Song» був створений сценарій письменника Алекса Сіно, де розповідається історія однієї маленької дівчинки, яка чекає на диво в новорічні свята. Вона щаслива і схвильована. На замерзлому склі вона малює свої святкові бажання, якими ділиться зі своїм чарівним котиком Шуриком. Готуючись до чарівної ночі, вона втомлюється і засинає. Уві сні дівчинка бачить, що Чарівник упускає для неї чарівну скриньку. На жаль, вона пропустила важливий напис на коробці «Відкрити, коли прийде час». Вона відкрила коробку завчасно і побачила печиво у формі музичних інструментів, але всі вони миттєво зникли. Відважна дівчинка не засмутилася, що не виконала визначене на коробці з чарівним печивом, проте вона не знала - як виправити цю помилку.
На допомогу маленькій дівчинці приходить Фея з «Піщаної країни». Вона кличе своїх друзів-музикантів, які зіграли для дівчинки «Чарівну пісню». За допомогою музикантів Фея і дівчинка вирушають у чарівні піщані країни на пошуки чарівного печива. На їхньому шляху зустрічаються музиканти, які своєю музикою допомагають повернути зникле печиво. А деякі навіть вирушають у космос, адже чарівна музика безмежна. На космічному кораблі під проводом Музиканта-Командира і Чарівного Кота Шурика вони знаходять зникле печиво і повертають його дівчинці з привітом. Усе вийшло!
Дівчинка прокидається і знаходить на столі чарівну коробку. Відкриваючи її, вона згадує, що сказала їй добра фея: «Вір у диво, та дива трапляються!» Коробка була наповнена печивом, і це був найкращий подарунок для дівчинки, адже тепер вона знає - у дива потрібно вірити!
Музичний аналіз твору
Одже «Magic Song (Carol of the Bells/Shchedryk)» написана у трьох частинній формі, яка зазвичай базується на певному мотиві теми «Щедрик» Леонтовича, але розвивається вільніше.
Прелюдія
Це э вступ який несе в собі виразне звучання дзвонової теми Леонтовича «Щедрик» у виконанні вібрафона, з вигаданою автором версією інтерпретації теми у виконанні труби. Музична партитура розвивається у фактурному крещендо і завершує прелюдію грандіозним тутті.
І частина (зав'язка)
Ця частина музичної фантазії розпочинається з теми «Щедрик» в оповідній формі з характерним текстом з оригінального твору у вигляді причитання, що готує слухача до певного переходу, наприклад у світ сновидінь. Таємниче звучання дзвіночків, віброфону та дерев'яних духових (флейти та гобою) у поєднанні низьких голосів інструментів симфонічного оркестру (фагот, бас кларнет) створюють звукову текстуру, що окреслює межі звукового порталу, у середині якого постає тема «Щедрик» у хоровому виконанні. Ритмічна основа перкусії (бубонців) характеризують упряжку, що мчить. Тутті оркестру і хору «Вийди, вийди господарю - подивись на кошару...» завершує період.
Лірична тема (поява Феї). Арфа, дерев'яні духові та струнні інструменти виконують тему у формі європейської баркароли на 6/8, імітуючи плавне погойдування колиски, який разгортається у гімн - тутті мідних духових інструментів і всього оркестру.
На цьому завершується перша частина фантазії, яка написана в симфонічному стилі.
ІІ частина (розробка)
Друга частина фантазії «Magic Song (Carol of the Bells/Shchedryk)» розпочинається з яскравого вступу теми «Щедрик» в арабському стилі, яка за своєю ритмічною структурою нагадує знаменитий «Караван» Дюка Елінгтона та його постійного аранжувальника Джона Хенка Тейлора. Звучить тема «Щедрик» у виконанні дуету флейт, яке переростає в імпровізаційне соло труби і саксофона.
Далі музична екскурсія переносить слухача в Америку. Джазова обробка теми «Щедрик» з бекґраунд-трубою змінюється вокально-інструментальним періодом на авторський текст російською «Оставайся ребенком, здесь и сейчас», що супроводжуються акустичною та електрогітарою у супроводі багатої джазової гармонії rodes piano та вокалізом баритона.
ІІІ частина (фінал)
Фінал традиційно пов'язаний із прелюдією і звучить у виконанні тих самих інструментів. Заключний акорд фантазії звучить як закінчення гімну перемоги добра.
Психологічне сприйняття
Музична фантазія та художня ілюстрація музики «MagicSong (Carol of the Bells/Shchedryk)» триває понад дев'ять хвилин. За опитуваннями глядачів після перегляду та прослуховування цього твору, емоційний відгук у них сформувався на основі чіткої схеми передачі матеріалу.
Це пояснюється в деяких нейробіологічних дослідженнях, які показують, що під час сприйняття аудіо-візуального контенту активуються різні ділянки мозку. Музика може активувати систему винагороди, а також ділянки, пов'язані з пам'яттю і сприйняттям, що підтверджує, що звук і зображення обробляються одночасно і впливають на емоційний стан.
Так само дослідження показали, що поєднання слухових і візуальних стимулів може посилювати запам'ятовування і навчання. Це пояснює, чому багато людей краще запам'ятовують інформацію, представлену в мультимедійному форматі.
У проєкті «Magic Song (Carol of the Bells/Shchedryk)» емпатія та ідентифікація створила емоційні зв'язки між глядачами та персонажами. Коли люди співпереживають героям, вони активніше залучені в сюжет. Антиципація - застосування прийомів, таких як створення напруги або несподіваних поворотів сюжету, утримує увагу глядачів.
Жага дізнатися, що станеться далі, змушує глядача не відволікатися від екрана. При цьому слухачі, які не бачили фільм - відчували ті самі відчуття цілісності сприйняття твору, що й ті, хто дивився відео. Це може свідчити про те, що така музична побудова твору здатна виробити в людини феномен синестезії - взаємозв'язок між слухом і зором, що дає змогу слухачеві «чути» кольори або «бачити» звуки.
Когнітивні аспекти мультимодального сприйняття проєкту «MagicSong (Carol of the Bells/Shchedryk)» полягає в тому, що людський мозок опрацьовує інформацію через кілька каналів одночасно. Поєднання візуальних та аудіо сигналів покращує розуміння та засвоєння матеріалу, оскільки один стимул може підкріплювати інший. Аудіо-візуальні матеріали часто контекстуалізовані. Музика може викликати асоціації з певними подіями, емоціями або особистими спогадами, що надає матеріалу індивідуального значення для кожного глядача.
У проєкті проєкті «Magic Song (Carol of the Bells/Shchedryk)» було використано комбінацію звуку та зображення, щоб створити естетичний досвід. Це може сприяти глибшому сприйняттю тематики та характеру твору.
Наративні структури - аудіо-візуальний контент дозволив творцям розповісти історію на кількох рівнях. Наприклад, глядач мав змогу одночасно стежити за сюжетною лінією, оцінювати характеристики персонажів і сприймати емоції через музику.
Насамкінець, сприйняття аудіо-візуального матеріалу в проєкті «MagicSong (Carol of the Bells/Shchedryk)» - це складний процес, у якому беруть участь емоційні, когнітивні та нейробіологічні аспекти. Ця взаємодія допомогла створити продукт, який дає глибше розуміння та пережити інформацію, що робить такі матеріали потужним інструментом у навчанні, мистецтві та комунікації. Таким чином, феномен «подивився на одному подиху» обумовлений безліччю факторів, включно з емоційним залученням, когнітивними процесами та нейробіологічними реакціями. Взаємодія цих факторів створює потужний досвід, що закликає глядачів насолодитися сюжетом до самого кінця.
Дослідження антипотій різдвяної міфології. Українські традиції Різдва та альтернативні персонажі Різдва.
У різних культурах є свої «антиподи» Санта-Клауса, Святого Миколая, які уособлюють темні сторони свята. Дослідження їхніх ролей може розкрити, як страх і моральні уроки переплітаються зі святкуванням. Різдвяна міфологія може бути розглянута як спосіб критики споживчої поведінки. У деяких творах мистецтва та літератури порушуються питання про те, як комерціалізація та стереотипи різдвяного радісного настрою можуть затьмарити справжній сенс свята.
Антипотії в різдвяній міфології можуть відображати соціальні та культурні зміни в суспільстві. Наприклад, деякі історії можуть обговорювати самотність або втрату в контексті свята, протиставляючи радісним очікуванням. Різдво в останні десятиліття стало полем для дебатів про релігію та секуляризацію. Дослідження поглядів різних груп на святкування Різдва та його антиподів може розкрити глибші культурні тенденції та конфлікти.
Твори таких авторів, як Чарльз Діккенс («Різдвяна пісня в прозі»), можуть слугувати взірцями, де досліджуються антипотії різноманітних різдвяних міфів та конфлікти між добром і злом.
У версії «Magic Song. Carol of the Bells/Scshedryk» проходить сюжетна лінія: появи Чарівника. Хто він Санта-Клаус Святий Миколай чи може один із персонажів європейської різдвяної міфології?
В українському фольклорі існують різноманітні традиції та обряди, пов'язані зі святкуванням Різдва, але також можна виокремити й «антиподи» цього свята - обряди, що формувалися навколо зимової пори року, коли відзначаються й інші, менш радісні події.
Скорбота за загиблими: В українській традиції є звичаї, які пов'язані з пам'яттю про предків. Наприклад, у деяких регіонах у дні, що передують Різдву, проводять поминальні обряди, у рамках яких згадують померлих. Столи накриваються не тільки святковою їжею, а й поминальними стравами.
Коляда і Михаїл: У деяких місцях напередодні Різдва проводять обряди коляди, де зима уособлюється як час холоду і суворих випробувань. Це може сприйматися як «антипод» Різдва, оскільки акцент зміщується з різдвяної радості на подолання зимових труднощів.
Українські традиції Різдва та альтернативні персонажі Різдва.
В українській культурі існують прикмети та обряди, пов'язані із зимою та її холодами, які нерідко підкреслюють суворі умови життя, характерні для цієї пори року. Наприклад, це може включати в себе заготівлі простого хліба та інших продуктів, що є необхідністю в умовах обмежених ресурсів.
Так само слід відзначити такий період як Кирилівський тиждень. Це тиждень, що передує Різдву, також насичений різноманітними обрядами, пов'язаними з пращурами, подоланням труднощів і підготовкою до свята - що може сприйматися як своєрідна «контрточка» до веселощів і радості самого Різдва.
Ці традиції та обряди підкреслюють контраст між радістю святкування Різдва та суворістю зими, гальмуючи атмосферу радості та освіжаючи пам'ять про важливість сім'ї та предків.
У багатьох країнах світу різдвяні традиції включають у себе деяких дивних і навіть страшних персонажів.
Крампус (Центральна Європа)
У деяких країнах святий Миколай має антипода. Один із них - Крампус, демонічний цапоподібний козлоподібний монстр із рогами та довгим язиком. Він тягне за собою ланцюги під час ходьби і зловісно гримить ними. Він несе березу, щоб бити поганих дітей, а іноді кошик або мішок для їхнього викрадення. Цей персонаж присутній у культурі країн Центральної Європи. Переддень Дня святого Миколая, 5 грудня, - це Крампуснахт. Натовпи «крампусів» простують у великих, зловісних костюмах.
Фрау Перхта (Австрія)
Фрау Перхта - відьма, яка приходить подивитися, хто з дітей був неслухняним. За переказами, вона розрізає живіт поганих дітей і заповнює їхні трупи соломою. Персонаж популярний у культурі Австрії та німецької Баварії.
Марі Лвід (Уельс)
Це чудовисько з черепом коня, у довгому плащі, за яким слідують співаючі люди. В очні западини коня вставляють штучні очні яблука. «Коли ви занурюєтеся в страх, побачивши Марі Лвід, дорослі навколо вас бажають один одному щасливого нового року», - пише видання.
Гріла та Йольський Кіт (Ісландія)
Гріла - це гігантська людожерка, що живе в печері. Під час Різдва вона з'являється, щоб полювати на дітей, яких вона викрадає, тягне до своєї печери і готує в тушкованому чані.
У Гріли є безліч компаньйонів, зокрема її 13 неслухняних дітей-тролів. Також серед її помічників - Йольський кіт. Він переміщається містом у темряві, вдивляючись у освітлені вікна дитячих спалень. Єдиний спосіб уберегтися від того, щоб бути з'їденим - показати коту, що дитина отримала новий одяг на Різдво на знак хорошої поведінки в минулому році.
Ганс Трапп (Франція)
Згідно з переказами, Ганс Трапп був місцевим жителем у регіоні Ельзас, відомий своєю жадібністю і безпринципністю. Він використовував чаклунство, щоб стати багатим. Після відлучення від католицької церкви він втратив своє багатство і соціальний статус, бродив сільською місцевістю, замаскований під опудало.
У якийсь момент Трапп занурився в ідею дегустації людської плоті. Він заманив хлопчика-пастуха, убив його, а потім приготував на вогні. Однак перш ніж Ганс Трапп встиг скуштувати плоть, Господь вдарив його блискавкою. Ганс Трапп помер, але іноді повертається на Різдво, щоб іти від дверей до дверей у пошуках «смачних» дітей.
Калліканцарі (Греція, Болгарія, Сербія, Туреччина)
Калліканцарі - гобліни, які проводять більшу частину року під землею, намагаючись викликати кінець світу. Під час різдвяного посту вони виходять на поверхню, щоб заподіювати людям зло. Їх іноді описують як чорних пухнастих істот з іклами та рогами.
Пер Фуеттар (Франція, Бельгія, Швейцарія)
Пер Фуеттар був м'ясником. За переказами, він і його дружина викрали, пограбували і вбили багатих дітей. Святий Миколай розкрив злочин і воскресив дітей. Як покарання він забрав Пера Фуеттара «в рабство» як свого вічного слугу. Він слідує за святим Миколаєм по всьому світу, маючи справу з проблемними дітьми.
Вивчення антипотій різдвяної міфології надає унікальну можливість зрозуміти не тільки саме свято, а й суспільні, культурні та психологічні аспекти, пов'язані з ним. Це дослідження може поглибити наше розуміння різних підходів до Різдва і тих значень, які воно може мати для різних людей.
Наприклад, у новелі Чарльза Діккенса «Різдвяна пісня в прозі», уперше опублікованій 1843 року, розповідається про такого собі Ебенезера Скруджа - жадібного й похмурого дідугана, що ненавидить Різдво та всі радісні речі. Він живе сам, нехтує сімейними зв'язками і розглядає людей як засіб для досягнення своїх фінансових цілей. Напередодні Різдва Скруджа відвідує дух його покійного друга Джейкоба Марлі, який попереджає його про те, що його егоїзм і жадібність призведуть до сумних наслідків. Марлі повідомляє Скруджу, що йому доведеться зустріти три духи: Дух Різдва Минулого, який показує Скруджу сцени з його молодості, включно з добрими моментами і дружбою, які він втратив через свою жадібність; Дух Різдва Справжнього, який демонструє Скруджу, як проходять свята в його працівників, включно з Бобом Кратічітом, якому ледь-ледь вдається звести кінці з кінцями, але радіє Різдву разом з сім'єю попри тяжкі умови; і Дух Різдва Майбутнього - вкритий чорним плащем і мовчазний дух, який показує Скруджу його долю в майбутньому. Він бачить, що ніхто не дізнається про його смерть і що його життя було порожнім і забутим усіма.
Скрудж починає усвідомлювати, яким було його істинне «я», бачить, як його власне життя сприймається з презирством і відразою іншими. Це лякає його і змушує замислитися про своє життя і шанси на зміни.
Після відвідин духів Скрудж прокидається на ранок Різдва, сповнений радості та рішучості змінити своє життя. Він починає брати активну участь у святкуванні, допомагає Бобу Кратчету та його сім'ї, а також стає щедрою і турботливою людиною.
Новела зачіпає теми спокути, важливості людяності, милосердя та соціальної нерівності. Вона підкреслює, як прості акти доброти й турботи можуть зробити світ кращим.
Книжка стала не лише класикою різдвяної літератури, а й важливою соціальною критикою, що закликає до співчуття та соціальної відповідальності.
Висновок
Дослідження цих «антиподів» Різдва, таких як Крампус, Фрау Перхта, Гріла та інших, справді розкриває складні аспекти, пов'язані зі страхами, моральними уроками і навіть критикою сучасних традицій.
Ці персонажі наповнюють різдвяний час глибокими значеннями, включно з уважним ставленням до поведінки дітей та соціальної динаміки. Їхні історії можуть слугувати важливим контекстом для обговорення тем, як-от загроза і втрата, що часто загублені серед багатолюдних і святкових взаємодій, характерних для сучасного Різдва.
Наприклад, Крампус і Гріла - яскраві приклади того, як темні сили можуть бути використані для передачі моральних уроків про поведінку. У той час як комерціалізація свята може затьмарити справжні цінності, традиції, пов'язані з цими персонажами, могли б нагадати про необхідність поваги, яка залишається, до духовного та етичного боку Різдва.
«Різдвяна пісня в прозі» Діккенса, також дуже доречні в цьому обговоренні. Ці історії показують, як можна протистояти темним силам через доброту і людяність і слугують нагадуванням про важливість внутрішнього перетворення на тлі зовнішніх викликів.
Продакшн і постпродакшн
У записі фантазії «Magic Song (Carol of the Bells/Shchedryk)» брала участь інтернаціональна команда творців. Видатні музиканти світового рівня: неодноразові лауреати премії Греммі - Алекс Сіно (продюсер Україна/США), Ал ді Меола (акустична гітара, Італія/США), Ед Кай (саксофон Венісуелла/США), Амаурі Гутієррез (провідний вокал Куба/США), Каміло Веландіана (електрогітара США), Річард Браво (перкусія Венісуелла/США), Леонід Агутін і Анжеліка Варум (провідний вокал і бек-вокал Росія/Україна), Андрій Пушкарьов (вібрафон Україна/Німеччина), Террі Хаймат (труба, Китай/Україна), Хуліо Аріель Діаз (tune труба Куба/США), Каміло Валенсія (баритон-саксофон, Куба/США), Алемнест Андіно (флейта, Куба/США), солісти Філармонійного оркестру Чжанцзяцзе (Китай) Анна Литвин (віолончель, Україна/Німеччина), Данило Попов (кларнет, Україна), Костянтин Слободенюк (флейта, Україна). Композитор і диригент - Тарас Куценко.
У створенні короткометражного фільму брали участь, переможець численних конкурсів і володар премій у галузі кіно, художник пісочної анімації Світлана Тельбух (Німеччина, Україна), лауреат музичних і театральних премій Олександр Гусєв (саунд дизайн) який неодноразово прийняв участь в безліч проектів Terry Heimat Studios i Pier5.
Музичний проєкт «Magic Song (Carol of the Bells/Shchedryk)» створювався у період пандемії COVID-19 і є надихаючим прикладом співпраці та креативності в умовах обмежень. Незважаючи на фізичну дистанцію, музиканти з різних куточків світу змогли об'єднатися, щоб створити щось унікальне і значуще.
Використовуючи сучасні технології, учасники записували свої партії окремо та надсилали їх до центрального пункту управління проєкту продюсера Алекса Сіно. Це дало змогу не тільки зберегти індивідуальні стилі кожного музиканта, а й інтегрувати їх у єдину звукову текстуру. Такий підхід до створення музики став можливий завдяки розвитку цифрових інструментів і програм для аудіомонтажу, що дало змогу працювати над проєктом навіть за закритих кордонів і соціальних обмежень.
Цей проєкт не тільки зміцнив зв'язки між музикантами, а й став символом надії, єдності та творчого духу, який не згас навіть у найважчі часи. Пандемія підштовхнула багатьох до пошуку нових форм самовираження і взаємозв'язку, і «Magic Song» став яскравим прикладом того, як можна долати відстані і створювати гарні речі, незважаючи на всі перепони.
Проект мав чудовий ангажемент і презентацію на всіх цифрових майданчиках світу під лейблом Warner Music. Представлення проєкту під відомим лейблом, надав додаткову довіру і визнання. Не останню роль у презентації проекту зіграла обкладинка, на якій було зображення головних героїв кіноверсії музичної фантазіі, що зміцнило зв'язок між музикою та кінематографічною концепцією. Така стратегія допомагла максимально використати потенціал проєкту на всіх цифрових платформах, що, безумовно, сприяло успіху в його просуванні.
Заключення
У заключенні можна підсумувати, що «Magic Song (Carol of the Bells/Shchedryk)» є певним внеском у світову музику, який не тільки зберігає, але й розвиває українську культурну спадщину. Нова аранжировка привнесла нові погляди і стало важливим мостом між українськими традиціями і міжнародною музичною індустією. Проект демонструє глибокий синтез музичного мистецтва та візуальної ілюстрації, що створює унікальний емоційний досвід для глядачів. Протягом понад дев'яти хвилин триває захоплююча подорож, де взаємодія з аудіо-візуальним контентом активує різні ділянки мозку, підтверджуючи, що музика та образи працюють у гармонії для посилення емоційного сприйняття. Об'єднуючи звукові та візуальні елементи, команда творців з Pier5 і Terry Heimat Studios LLC створює не просто мистецтво, а середовище, яке сприяє кращому запам'ятовуванню та прикладом навчання. Завдяки когнітивному і емоційному залученню, глядачі можуть не тільки стежити за сюжетом, але й зануритися в глибину персонажів і емоцій, що відбуваються на екрані. Таким чином, цей проєкт є яскравим прикладом того, як мистецтво може активно впливати на емоційний стан і пізнавальні процеси, за що глядачі продовжують цінувати його до останньої ноти. «Magic Song (Carol of the Bells/Shchedryk)» був визнаний міжнародними критиками як проєкт, що поставив нові стандарти у сприйнятті музичних творів, де синестезія між звуками та образами відкриває нові горизонти для творчості та взаємодії. Проєкт був відзначений багатьма нагородами і отримав величезну кількість відгуків любителів музики і кіно.
Команда творців проєкту «Magic Song (Carol of the Bells/Shchedryk)», продовжують створювати нові контенти саме в такій формі передавання інформації, що представлений у цьому проєкті. На думку творців проєкту, така форма передачі інформації сприяє низці важливих аспектів. Поєднання музики з візуальними елементами дозволяє глибше передати емоційний зміст твору. Класична мелодія «Щедрика» у сучасній обробці надає слухачам можливість пережити знайомі почуття у новому ракурсі. Кроскультурний обмін проєкту, які поєднують різні культурні традиції, сприяэ обміну ідеями. Це допомагає популяризувати українську культуру на міжнародній сцені, адже «Щедрик» відомий у всьому світі. Сучасні формати (наприклад, відео, соціальні мережі) дозволяють слухачам активно взаємодіяти з контентом, коментувати, ділитися враженнями, що зміцнює зв’язок між творцями та аудиторією.
Такі проєкти можуть слугувати освітнім інструментом, знайомлячи слухачів з історією, культурою та традиціями, що стоять за класичними творами. Подібні ініціативи також сприяють формуванню спільнот навколо мистецтва, де фанати можуть спілкуватися, обговорювати та підтримувати одне одного. Ці аспекти роблять проект «Magic Song (Carol of the Bells/Shchedryk» контент більш значущим і впливовим в сучасному суспільстві.
У 2024 році проєкт «Magic Song (Carol of the Bells/Shchedryk» був представлений на здобуття премії Греммі, що свідчить про його високий рівень музичного виконання та значущість у культурному контексті. Номінація на таку престижну нагороду свідчить про те, що проєкт не лише здобув визнання серед слухачів, а й привернув увагу професіоналів в індустрії. Це також підтверджує якість аранжування, інтеграції аудіо та візуальних елементів, які роблять його унікальним і незабутнім. Успіх цього проєкту свідчить про те, що він продовжує надихати та об'єднувати людей, наближаючи українську культуру до світової аудиторії та підкреслюючи важливість музичного мистецтва в актуальних гуманітарних дискусіях.
Твір «Magic Song (Carol of the Bells/Shchedryk)» зайняв свою нішу і став, поряд з іншими версіями, самобутнім і змістовним музичним проектом який став прикладом інтеграції української культури в світі.
Треба зазначити, що у 1936 році американський аранжувальник Петро Вільямс зробив свою версію на адаптацію Леонтовича і зараз вона існує як "Carol of the Bells". Ця версія значно посприяла міжнародній популяризації композиції, зробивши її символом святкування Різдва у багатьох країнах світу. Твір має глибокі корені в українському фольклорі та ідентичності. Він відображає традиції щедрування, які існували в Україні, і надає можливість дослідити українську культуру через музику.
Структурно «Щедрик» Леонтовича має чітке мелодійне та ритмічне оформлення. Важливі елементи включають використання хорових гармоній, контрапункту та ритмічних варіацій, які створюють багатошарову звукову текстуру. Твір характеризується динамічною гармонією та ритмічною стійкістю, що надає йому виразності.
Досліджуючи остаточну версію «Magic Song (Carol of the Bells/Shchedryk)», створену Алексом Сіно та Тарасом Куценком, можна помітити, що вони зберегли основну спрямованість та дух оригіналу, але додали нові елементи, які відображають сучасні музичні тренди. Це свідчить про те, як традиційна українська музика продовжує жити й розвиватися, пристосовуючись до нових контекстів і культур.
Таким чином, «Щедрик» можна вважати прикладом культурної інтеграції, де українські фольклорні елементи знаходять своє місце на світовій сцені. Цей процес підкреслює важливість збереження культурної спадщини, яка, через інтерпретації та адаптації, знаходить нове життя у різних куточках світу.
Синопсис
З перших тактів «Magic Song (Carol of the Bells/Shchedryk)» слухач занурюється в атмосферу таїнства свята нового року, де відбуваються диво і виконуються добрі бажання.
На музику «Magic Song» був створений сценарій письменника Алекса Сіно, де розповідається історія однієї маленької дівчинки, яка чекає на диво в новорічні свята. Вона щаслива і схвильована. На замерзлому склі вона малює свої святкові бажання, якими ділиться зі своїм чарівним котиком Шуриком. Готуючись до чарівної ночі, вона втомлюється і засинає. Уві сні дівчинка бачить, що Чарівник упускає для неї чарівну скриньку. На жаль, вона пропустила важливий напис на коробці «Відкрити, коли прийде час». Вона відкрила коробку завчасно і побачила печиво у формі музичних інструментів, але всі вони миттєво зникли. Відважна дівчинка не засмутилася, що не виконала визначене на коробці з чарівним печивом, проте вона не знала - як виправити цю помилку.
На допомогу маленькій дівчинці приходить Фея з «Піщаної країни». Вона кличе своїх друзів-музикантів, які зіграли для дівчинки «Чарівну пісню». За допомогою музикантів Фея і дівчинка вирушають у чарівні піщані країни на пошуки чарівного печива. На їхньому шляху зустрічаються музиканти, які своєю музикою допомагають повернути зникле печиво. А деякі навіть вирушають у космос, адже чарівна музика безмежна. На космічному кораблі під проводом Музиканта-Командира і Чарівного Кота Шурика вони знаходять зникле печиво і повертають його дівчинці з привітом. Усе вийшло!
Дівчинка прокидається і знаходить на столі чарівну коробку. Відкриваючи її, вона згадує, що сказала їй добра фея: «Вір у диво, та дива трапляються!» Коробка була наповнена печивом, і це був найкращий подарунок для дівчинки, адже тепер вона знає - у дива потрібно вірити!
Музичний аналіз твору
Одже «Magic Song (Carol of the Bells/Shchedryk)» написана у трьох частинній формі, яка зазвичай базується на певному мотиві теми «Щедрик» Леонтовича, але розвивається вільніше.
Прелюдія
Це э вступ який несе в собі виразне звучання дзвонової теми Леонтовича «Щедрик» у виконанні вібрафона, з вигаданою автором версією інтерпретації теми у виконанні труби. Музична партитура розвивається у фактурному крещендо і завершує прелюдію грандіозним тутті.
І частина (зав'язка)
Ця частина музичної фантазії розпочинається з теми «Щедрик» в оповідній формі з характерним текстом з оригінального твору у вигляді причитання, що готує слухача до певного переходу, наприклад у світ сновидінь. Таємниче звучання дзвіночків, віброфону та дерев'яних духових (флейти та гобою) у поєднанні низьких голосів інструментів симфонічного оркестру (фагот, бас кларнет) створюють звукову текстуру, що окреслює межі звукового порталу, у середині якого постає тема «Щедрик» у хоровому виконанні. Ритмічна основа перкусії (бубонців) характеризують упряжку, що мчить. Тутті оркестру і хору «Вийди, вийди господарю - подивись на кошару...» завершує період.
Лірична тема (поява Феї). Арфа, дерев'яні духові та струнні інструменти виконують тему у формі європейської баркароли на 6/8, імітуючи плавне погойдування колиски, який разгортається у гімн - тутті мідних духових інструментів і всього оркестру.
На цьому завершується перша частина фантазії, яка написана в симфонічному стилі.
ІІ частина (розробка)
Друга частина фантазії «Magic Song (Carol of the Bells/Shchedryk)» розпочинається з яскравого вступу теми «Щедрик» в арабському стилі, яка за своєю ритмічною структурою нагадує знаменитий «Караван» Дюка Елінгтона та його постійного аранжувальника Джона Хенка Тейлора. Звучить тема «Щедрик» у виконанні дуету флейт, яке переростає в імпровізаційне соло труби і саксофона.
Далі музична екскурсія переносить слухача в Америку. Джазова обробка теми «Щедрик» з бекґраунд-трубою змінюється вокально-інструментальним періодом на авторський текст російською «Оставайся ребенком, здесь и сейчас», що супроводжуються акустичною та електрогітарою у супроводі багатої джазової гармонії rodes piano та вокалізом баритона.
ІІІ частина (фінал)
Фінал традиційно пов'язаний із прелюдією і звучить у виконанні тих самих інструментів. Заключний акорд фантазії звучить як закінчення гімну перемоги добра.
Психологічне сприйняття
Музична фантазія та художня ілюстрація музики «MagicSong (Carol of the Bells/Shchedryk)» триває понад дев'ять хвилин. За опитуваннями глядачів після перегляду та прослуховування цього твору, емоційний відгук у них сформувався на основі чіткої схеми передачі матеріалу.
Це пояснюється в деяких нейробіологічних дослідженнях, які показують, що під час сприйняття аудіо-візуального контенту активуються різні ділянки мозку. Музика може активувати систему винагороди, а також ділянки, пов'язані з пам'яттю і сприйняттям, що підтверджує, що звук і зображення обробляються одночасно і впливають на емоційний стан.
Так само дослідження показали, що поєднання слухових і візуальних стимулів може посилювати запам'ятовування і навчання. Це пояснює, чому багато людей краще запам'ятовують інформацію, представлену в мультимедійному форматі.
У проєкті «Magic Song (Carol of the Bells/Shchedryk)» емпатія та ідентифікація створила емоційні зв'язки між глядачами та персонажами. Коли люди співпереживають героям, вони активніше залучені в сюжет. Антиципація - застосування прийомів, таких як створення напруги або несподіваних поворотів сюжету, утримує увагу глядачів.
Жага дізнатися, що станеться далі, змушує глядача не відволікатися від екрана. При цьому слухачі, які не бачили фільм - відчували ті самі відчуття цілісності сприйняття твору, що й ті, хто дивився відео. Це може свідчити про те, що така музична побудова твору здатна виробити в людини феномен синестезії - взаємозв'язок між слухом і зором, що дає змогу слухачеві «чути» кольори або «бачити» звуки.
Когнітивні аспекти мультимодального сприйняття проєкту «MagicSong (Carol of the Bells/Shchedryk)» полягає в тому, що людський мозок опрацьовує інформацію через кілька каналів одночасно. Поєднання візуальних та аудіо сигналів покращує розуміння та засвоєння матеріалу, оскільки один стимул може підкріплювати інший. Аудіо-візуальні матеріали часто контекстуалізовані. Музика може викликати асоціації з певними подіями, емоціями або особистими спогадами, що надає матеріалу індивідуального значення для кожного глядача.
У проєкті проєкті «Magic Song (Carol of the Bells/Shchedryk)» було використано комбінацію звуку та зображення, щоб створити естетичний досвід. Це може сприяти глибшому сприйняттю тематики та характеру твору.
Наративні структури - аудіо-візуальний контент дозволив творцям розповісти історію на кількох рівнях. Наприклад, глядач мав змогу одночасно стежити за сюжетною лінією, оцінювати характеристики персонажів і сприймати емоції через музику.
Насамкінець, сприйняття аудіо-візуального матеріалу в проєкті «MagicSong (Carol of the Bells/Shchedryk)» - це складний процес, у якому беруть участь емоційні, когнітивні та нейробіологічні аспекти. Ця взаємодія допомогла створити продукт, який дає глибше розуміння та пережити інформацію, що робить такі матеріали потужним інструментом у навчанні, мистецтві та комунікації. Таким чином, феномен «подивився на одному подиху» обумовлений безліччю факторів, включно з емоційним залученням, когнітивними процесами та нейробіологічними реакціями. Взаємодія цих факторів створює потужний досвід, що закликає глядачів насолодитися сюжетом до самого кінця.
Дослідження антипотій різдвяної міфології. Українські традиції Різдва та альтернативні персонажі Різдва.
У різних культурах є свої «антиподи» Санта-Клауса, Святого Миколая, які уособлюють темні сторони свята. Дослідження їхніх ролей може розкрити, як страх і моральні уроки переплітаються зі святкуванням. Різдвяна міфологія може бути розглянута як спосіб критики споживчої поведінки. У деяких творах мистецтва та літератури порушуються питання про те, як комерціалізація та стереотипи різдвяного радісного настрою можуть затьмарити справжній сенс свята.
Антипотії в різдвяній міфології можуть відображати соціальні та культурні зміни в суспільстві. Наприклад, деякі історії можуть обговорювати самотність або втрату в контексті свята, протиставляючи радісним очікуванням. Різдво в останні десятиліття стало полем для дебатів про релігію та секуляризацію. Дослідження поглядів різних груп на святкування Різдва та його антиподів може розкрити глибші культурні тенденції та конфлікти.
Твори таких авторів, як Чарльз Діккенс («Різдвяна пісня в прозі»), можуть слугувати взірцями, де досліджуються антипотії різноманітних різдвяних міфів та конфлікти між добром і злом.
У версії «Magic Song. Carol of the Bells/Scshedryk» проходить сюжетна лінія: появи Чарівника. Хто він Санта-Клаус Святий Миколай чи може один із персонажів європейської різдвяної міфології?
В українському фольклорі існують різноманітні традиції та обряди, пов'язані зі святкуванням Різдва, але також можна виокремити й «антиподи» цього свята - обряди, що формувалися навколо зимової пори року, коли відзначаються й інші, менш радісні події.
Скорбота за загиблими: В українській традиції є звичаї, які пов'язані з пам'яттю про предків. Наприклад, у деяких регіонах у дні, що передують Різдву, проводять поминальні обряди, у рамках яких згадують померлих. Столи накриваються не тільки святковою їжею, а й поминальними стравами.
Коляда і Михаїл: У деяких місцях напередодні Різдва проводять обряди коляди, де зима уособлюється як час холоду і суворих випробувань. Це може сприйматися як «антипод» Різдва, оскільки акцент зміщується з різдвяної радості на подолання зимових труднощів.
Українські традиції Різдва та альтернативні персонажі Різдва.
В українській культурі існують прикмети та обряди, пов'язані із зимою та її холодами, які нерідко підкреслюють суворі умови життя, характерні для цієї пори року. Наприклад, це може включати в себе заготівлі простого хліба та інших продуктів, що є необхідністю в умовах обмежених ресурсів.
Так само слід відзначити такий період як Кирилівський тиждень. Це тиждень, що передує Різдву, також насичений різноманітними обрядами, пов'язаними з пращурами, подоланням труднощів і підготовкою до свята - що може сприйматися як своєрідна «контрточка» до веселощів і радості самого Різдва.
Ці традиції та обряди підкреслюють контраст між радістю святкування Різдва та суворістю зими, гальмуючи атмосферу радості та освіжаючи пам'ять про важливість сім'ї та предків.
У багатьох країнах світу різдвяні традиції включають у себе деяких дивних і навіть страшних персонажів.
Крампус (Центральна Європа)
У деяких країнах святий Миколай має антипода. Один із них - Крампус, демонічний цапоподібний козлоподібний монстр із рогами та довгим язиком. Він тягне за собою ланцюги під час ходьби і зловісно гримить ними. Він несе березу, щоб бити поганих дітей, а іноді кошик або мішок для їхнього викрадення. Цей персонаж присутній у культурі країн Центральної Європи. Переддень Дня святого Миколая, 5 грудня, - це Крампуснахт. Натовпи «крампусів» простують у великих, зловісних костюмах.
Фрау Перхта (Австрія)
Фрау Перхта - відьма, яка приходить подивитися, хто з дітей був неслухняним. За переказами, вона розрізає живіт поганих дітей і заповнює їхні трупи соломою. Персонаж популярний у культурі Австрії та німецької Баварії.
Марі Лвід (Уельс)
Це чудовисько з черепом коня, у довгому плащі, за яким слідують співаючі люди. В очні западини коня вставляють штучні очні яблука. «Коли ви занурюєтеся в страх, побачивши Марі Лвід, дорослі навколо вас бажають один одному щасливого нового року», - пише видання.
Гріла та Йольський Кіт (Ісландія)
Гріла - це гігантська людожерка, що живе в печері. Під час Різдва вона з'являється, щоб полювати на дітей, яких вона викрадає, тягне до своєї печери і готує в тушкованому чані.
У Гріли є безліч компаньйонів, зокрема її 13 неслухняних дітей-тролів. Також серед її помічників - Йольський кіт. Він переміщається містом у темряві, вдивляючись у освітлені вікна дитячих спалень. Єдиний спосіб уберегтися від того, щоб бути з'їденим - показати коту, що дитина отримала новий одяг на Різдво на знак хорошої поведінки в минулому році.
Ганс Трапп (Франція)
Згідно з переказами, Ганс Трапп був місцевим жителем у регіоні Ельзас, відомий своєю жадібністю і безпринципністю. Він використовував чаклунство, щоб стати багатим. Після відлучення від католицької церкви він втратив своє багатство і соціальний статус, бродив сільською місцевістю, замаскований під опудало.
У якийсь момент Трапп занурився в ідею дегустації людської плоті. Він заманив хлопчика-пастуха, убив його, а потім приготував на вогні. Однак перш ніж Ганс Трапп встиг скуштувати плоть, Господь вдарив його блискавкою. Ганс Трапп помер, але іноді повертається на Різдво, щоб іти від дверей до дверей у пошуках «смачних» дітей.
Калліканцарі (Греція, Болгарія, Сербія, Туреччина)
Калліканцарі - гобліни, які проводять більшу частину року під землею, намагаючись викликати кінець світу. Під час різдвяного посту вони виходять на поверхню, щоб заподіювати людям зло. Їх іноді описують як чорних пухнастих істот з іклами та рогами.
Пер Фуеттар (Франція, Бельгія, Швейцарія)
Пер Фуеттар був м'ясником. За переказами, він і його дружина викрали, пограбували і вбили багатих дітей. Святий Миколай розкрив злочин і воскресив дітей. Як покарання він забрав Пера Фуеттара «в рабство» як свого вічного слугу. Він слідує за святим Миколаєм по всьому світу, маючи справу з проблемними дітьми.
Вивчення антипотій різдвяної міфології надає унікальну можливість зрозуміти не тільки саме свято, а й суспільні, культурні та психологічні аспекти, пов'язані з ним. Це дослідження може поглибити наше розуміння різних підходів до Різдва і тих значень, які воно може мати для різних людей.
Наприклад, у новелі Чарльза Діккенса «Різдвяна пісня в прозі», уперше опублікованій 1843 року, розповідається про такого собі Ебенезера Скруджа - жадібного й похмурого дідугана, що ненавидить Різдво та всі радісні речі. Він живе сам, нехтує сімейними зв'язками і розглядає людей як засіб для досягнення своїх фінансових цілей. Напередодні Різдва Скруджа відвідує дух його покійного друга Джейкоба Марлі, який попереджає його про те, що його егоїзм і жадібність призведуть до сумних наслідків. Марлі повідомляє Скруджу, що йому доведеться зустріти три духи: Дух Різдва Минулого, який показує Скруджу сцени з його молодості, включно з добрими моментами і дружбою, які він втратив через свою жадібність; Дух Різдва Справжнього, який демонструє Скруджу, як проходять свята в його працівників, включно з Бобом Кратічітом, якому ледь-ледь вдається звести кінці з кінцями, але радіє Різдву разом з сім'єю попри тяжкі умови; і Дух Різдва Майбутнього - вкритий чорним плащем і мовчазний дух, який показує Скруджу його долю в майбутньому. Він бачить, що ніхто не дізнається про його смерть і що його життя було порожнім і забутим усіма.
Скрудж починає усвідомлювати, яким було його істинне «я», бачить, як його власне життя сприймається з презирством і відразою іншими. Це лякає його і змушує замислитися про своє життя і шанси на зміни.
Після відвідин духів Скрудж прокидається на ранок Різдва, сповнений радості та рішучості змінити своє життя. Він починає брати активну участь у святкуванні, допомагає Бобу Кратчету та його сім'ї, а також стає щедрою і турботливою людиною.
Новела зачіпає теми спокути, важливості людяності, милосердя та соціальної нерівності. Вона підкреслює, як прості акти доброти й турботи можуть зробити світ кращим.
Книжка стала не лише класикою різдвяної літератури, а й важливою соціальною критикою, що закликає до співчуття та соціальної відповідальності.
Висновок
Дослідження цих «антиподів» Різдва, таких як Крампус, Фрау Перхта, Гріла та інших, справді розкриває складні аспекти, пов'язані зі страхами, моральними уроками і навіть критикою сучасних традицій.
Ці персонажі наповнюють різдвяний час глибокими значеннями, включно з уважним ставленням до поведінки дітей та соціальної динаміки. Їхні історії можуть слугувати важливим контекстом для обговорення тем, як-от загроза і втрата, що часто загублені серед багатолюдних і святкових взаємодій, характерних для сучасного Різдва.
Наприклад, Крампус і Гріла - яскраві приклади того, як темні сили можуть бути використані для передачі моральних уроків про поведінку. У той час як комерціалізація свята може затьмарити справжні цінності, традиції, пов'язані з цими персонажами, могли б нагадати про необхідність поваги, яка залишається, до духовного та етичного боку Різдва.
«Різдвяна пісня в прозі» Діккенса, також дуже доречні в цьому обговоренні. Ці історії показують, як можна протистояти темним силам через доброту і людяність і слугують нагадуванням про важливість внутрішнього перетворення на тлі зовнішніх викликів.
Продакшн і постпродакшн
У записі фантазії «Magic Song (Carol of the Bells/Shchedryk)» брала участь інтернаціональна команда творців. Видатні музиканти світового рівня: неодноразові лауреати премії Греммі - Алекс Сіно (продюсер Україна/США), Ал ді Меола (акустична гітара, Італія/США), Ед Кай (саксофон Венісуелла/США), Амаурі Гутієррез (провідний вокал Куба/США), Каміло Веландіана (електрогітара США), Річард Браво (перкусія Венісуелла/США), Леонід Агутін і Анжеліка Варум (провідний вокал і бек-вокал Росія/Україна), Андрій Пушкарьов (вібрафон Україна/Німеччина), Террі Хаймат (труба, Китай/Україна), Хуліо Аріель Діаз (tune труба Куба/США), Каміло Валенсія (баритон-саксофон, Куба/США), Алемнест Андіно (флейта, Куба/США), солісти Філармонійного оркестру Чжанцзяцзе (Китай) Анна Литвин (віолончель, Україна/Німеччина), Данило Попов (кларнет, Україна), Костянтин Слободенюк (флейта, Україна). Композитор і диригент - Тарас Куценко.
У створенні короткометражного фільму брали участь, переможець численних конкурсів і володар премій у галузі кіно, художник пісочної анімації Світлана Тельбух (Німеччина, Україна), лауреат музичних і театральних премій Олександр Гусєв (саунд дизайн) який неодноразово прийняв участь в безліч проектів Terry Heimat Studios i Pier5.
Музичний проєкт «Magic Song (Carol of the Bells/Shchedryk)» створювався у період пандемії COVID-19 і є надихаючим прикладом співпраці та креативності в умовах обмежень. Незважаючи на фізичну дистанцію, музиканти з різних куточків світу змогли об'єднатися, щоб створити щось унікальне і значуще.
Використовуючи сучасні технології, учасники записували свої партії окремо та надсилали їх до центрального пункту управління проєкту продюсера Алекса Сіно. Це дало змогу не тільки зберегти індивідуальні стилі кожного музиканта, а й інтегрувати їх у єдину звукову текстуру. Такий підхід до створення музики став можливий завдяки розвитку цифрових інструментів і програм для аудіомонтажу, що дало змогу працювати над проєктом навіть за закритих кордонів і соціальних обмежень.
Цей проєкт не тільки зміцнив зв'язки між музикантами, а й став символом надії, єдності та творчого духу, який не згас навіть у найважчі часи. Пандемія підштовхнула багатьох до пошуку нових форм самовираження і взаємозв'язку, і «Magic Song» став яскравим прикладом того, як можна долати відстані і створювати гарні речі, незважаючи на всі перепони.
Проект мав чудовий ангажемент і презентацію на всіх цифрових майданчиках світу під лейблом Warner Music. Представлення проєкту під відомим лейблом, надав додаткову довіру і визнання. Не останню роль у презентації проекту зіграла обкладинка, на якій було зображення головних героїв кіноверсії музичної фантазіі, що зміцнило зв'язок між музикою та кінематографічною концепцією. Така стратегія допомагла максимально використати потенціал проєкту на всіх цифрових платформах, що, безумовно, сприяло успіху в його просуванні.
Заключення
У заключенні можна підсумувати, що «Magic Song (Carol of the Bells/Shchedryk)» є певним внеском у світову музику, який не тільки зберігає, але й розвиває українську культурну спадщину. Нова аранжировка привнесла нові погляди і стало важливим мостом між українськими традиціями і міжнародною музичною індустією. Проект демонструє глибокий синтез музичного мистецтва та візуальної ілюстрації, що створює унікальний емоційний досвід для глядачів. Протягом понад дев'яти хвилин триває захоплююча подорож, де взаємодія з аудіо-візуальним контентом активує різні ділянки мозку, підтверджуючи, що музика та образи працюють у гармонії для посилення емоційного сприйняття. Об'єднуючи звукові та візуальні елементи, команда творців з Pier5 і Terry Heimat Studios LLC створює не просто мистецтво, а середовище, яке сприяє кращому запам'ятовуванню та прикладом навчання. Завдяки когнітивному і емоційному залученню, глядачі можуть не тільки стежити за сюжетом, але й зануритися в глибину персонажів і емоцій, що відбуваються на екрані. Таким чином, цей проєкт є яскравим прикладом того, як мистецтво може активно впливати на емоційний стан і пізнавальні процеси, за що глядачі продовжують цінувати його до останньої ноти. «Magic Song (Carol of the Bells/Shchedryk)» був визнаний міжнародними критиками як проєкт, що поставив нові стандарти у сприйнятті музичних творів, де синестезія між звуками та образами відкриває нові горизонти для творчості та взаємодії. Проєкт був відзначений багатьма нагородами і отримав величезну кількість відгуків любителів музики і кіно.
Команда творців проєкту «Magic Song (Carol of the Bells/Shchedryk)», продовжують створювати нові контенти саме в такій формі передавання інформації, що представлений у цьому проєкті. На думку творців проєкту, така форма передачі інформації сприяє низці важливих аспектів. Поєднання музики з візуальними елементами дозволяє глибше передати емоційний зміст твору. Класична мелодія «Щедрика» у сучасній обробці надає слухачам можливість пережити знайомі почуття у новому ракурсі. Кроскультурний обмін проєкту, які поєднують різні культурні традиції, сприяэ обміну ідеями. Це допомагає популяризувати українську культуру на міжнародній сцені, адже «Щедрик» відомий у всьому світі. Сучасні формати (наприклад, відео, соціальні мережі) дозволяють слухачам активно взаємодіяти з контентом, коментувати, ділитися враженнями, що зміцнює зв’язок між творцями та аудиторією.
Такі проєкти можуть слугувати освітнім інструментом, знайомлячи слухачів з історією, культурою та традиціями, що стоять за класичними творами. Подібні ініціативи також сприяють формуванню спільнот навколо мистецтва, де фанати можуть спілкуватися, обговорювати та підтримувати одне одного. Ці аспекти роблять проект «Magic Song (Carol of the Bells/Shchedryk» контент більш значущим і впливовим в сучасному суспільстві.
У 2024 році проєкт «Magic Song (Carol of the Bells/Shchedryk» був представлений на здобуття премії Греммі, що свідчить про його високий рівень музичного виконання та значущість у культурному контексті. Номінація на таку престижну нагороду свідчить про те, що проєкт не лише здобув визнання серед слухачів, а й привернув увагу професіоналів в індустрії. Це також підтверджує якість аранжування, інтеграції аудіо та візуальних елементів, які роблять його унікальним і незабутнім. Успіх цього проєкту свідчить про те, що він продовжує надихати та об'єднувати людей, наближаючи українську культуру до світової аудиторії та підкреслюючи важливість музичного мистецтва в актуальних гуманітарних дискусіях.
Джерела
· "Фольклор України: Історія, традиції, сучасність" – Т.В.Сможевська
Дата видання: 2010 р.
Книги
- Klaus J. G. Kramer – "Krampus: The Devil of Christmas" Дата видання: 2016
- "Perchten: Traditions and Neolithic Origins" Дата видання: 2011
- "A Welsh Christmas: The Tradition of Mari Lwyd" Дата видання: 2018
- "Icelandic Folklore: The Yule Cat, Grýla, and the Yule Lads" Дата видання: 2017
- "Hans Trapp: A Scary Christmas Legend" Дата видання: 2019
- "Folklore and Tradition: The Kallikantzaroi" Дата видання: 2020
- "Pierre Fouettard: The Black Peter of French Christmas" Дата видання: 2015
· "Фольклор України: Історія, традиції, сучасність" – Т.В.Сможевська
Дата видання: 2010 р.
Книги
- "Щедрик: Історія української коляди" видана Львівським національним університетом імені Івана Франка у 2010 році.
- "Щедрик" – Оксана Забужко Дата видання: 2004
- "Народні пісні України" – Галина Гнатенко Дата видання: 1995
- "Фольклор народів України" – Олександр Капущак Дата видання: 1992
- "Традиційні українські обряди" – Ірина Рябоконь Дата видання: 2008
Друкується за рішенням ученої ради Харківської державної академії культури (протокол № 10 від 21.03.2025 р.)
Відповідальна за випуск: Н. О. Рябуха
Редакційна колегія: Рябуха Н., д-р мистецтвозн., доц., в.о. ректора ХДАК,
голова оргкомітету; Соляник А., д-р пед. наук, проф., проректор з наукової роботи ХДАК;
Василенко О., аспірант, голова Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих учених ХДАК (НТСА ХДАК);
Мачулін Л., канд. філос. наук, ст. викл., зав. редакційно-видавничого відділу ХДАК;
Афенченко Г., канд. соціол. наук, доц. ХДАК;
Бевз Н., канд. філос. наук, доц. ХДАК;
Бірьова О., канд. іст. наук., доц. ХДАК;
Борисова А., канд. психол. наук, нач. відділу міжн. зв’язків, доц. ХДАК;
Булах Т., д-р наук із соц. комунікацій, доц. ХДАК;
Воскобойнікова Ю., д-р мистецтвозн., проф. ХДАК;
Гіголаєва-Юрченко В., канд. мистецтвозн., ст. викл. ХДАК;
Коновалова І., д-р мистецтвозн., доц., зав. каф. теорії та історії музики ХДАК;
Коржик Н., канд. наук із соц. комунікацій, доц., декан факультету культурології та соціальних комунікацій ХДАК;
Косачова О., канд. наук із соц. комунікацій, доц. ХДАК;
Лисенкова В., д-р філос. наук, доц., зав. каф. мистецтвознавства ХДАК;
Любченко О., студ. ХДАК; Мірошниченко В., канд. культурології, ст. викл. ХДАК;
Мостова І., канд. мистецтвозн., доц., декан факультету хореографічного мистецтва ХДАК;
Попова-Коряк К., канд. юрид. наук, ст. викл. ХДАК;
Радько О., канд. психол. наук, доц. ХДАК;
Рибалко С., д-р мистецтвозн., проф. ХДАК;
Фесенко І., канд. філол. наук, доц. ХДАК;
Шарпило М., аспірант ХДАК;
Шелестова А., канд. наук із соц. комунікацій, доц. ХДАК.
УДК [008+316.77] (063) © Харківська державна академія культури, 2025
Відповідальна за випуск: Н. О. Рябуха
Редакційна колегія: Рябуха Н., д-р мистецтвозн., доц., в.о. ректора ХДАК,
голова оргкомітету; Соляник А., д-р пед. наук, проф., проректор з наукової роботи ХДАК;
Василенко О., аспірант, голова Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих учених ХДАК (НТСА ХДАК);
Мачулін Л., канд. філос. наук, ст. викл., зав. редакційно-видавничого відділу ХДАК;
Афенченко Г., канд. соціол. наук, доц. ХДАК;
Бевз Н., канд. філос. наук, доц. ХДАК;
Бірьова О., канд. іст. наук., доц. ХДАК;
Борисова А., канд. психол. наук, нач. відділу міжн. зв’язків, доц. ХДАК;
Булах Т., д-р наук із соц. комунікацій, доц. ХДАК;
Воскобойнікова Ю., д-р мистецтвозн., проф. ХДАК;
Гіголаєва-Юрченко В., канд. мистецтвозн., ст. викл. ХДАК;
Коновалова І., д-р мистецтвозн., доц., зав. каф. теорії та історії музики ХДАК;
Коржик Н., канд. наук із соц. комунікацій, доц., декан факультету культурології та соціальних комунікацій ХДАК;
Косачова О., канд. наук із соц. комунікацій, доц. ХДАК;
Лисенкова В., д-р філос. наук, доц., зав. каф. мистецтвознавства ХДАК;
Любченко О., студ. ХДАК; Мірошниченко В., канд. культурології, ст. викл. ХДАК;
Мостова І., канд. мистецтвозн., доц., декан факультету хореографічного мистецтва ХДАК;
Попова-Коряк К., канд. юрид. наук, ст. викл. ХДАК;
Радько О., канд. психол. наук, доц. ХДАК;
Рибалко С., д-р мистецтвозн., проф. ХДАК;
Фесенко І., канд. філол. наук, доц. ХДАК;
Шарпило М., аспірант ХДАК;
Шелестова А., канд. наук із соц. комунікацій, доц. ХДАК.
УДК [008+316.77] (063) © Харківська державна академія культури, 2025
